Як Платон описував Атлантиду?

Атлантида, за словами Платона, – величезний острів, що лежав в океані за Геркулесовими стовпами, тобто за Гібралтаром. У центрі острова височів пагорб, на якому стояли храми і царський палац. Акрополь – верхнє місто – захищали два ряди земляних насипів і три водні кільцеві канали.

Зовні атланти виглядали незвичайно (на наш погляд): зріст близько шести метрів, на ногах по сім пальців, на руках по шість, плечі широкі при витягнутому тулубі, величезні очі, ніс злегка приплюснуть, губи широкі. Жителів Атлантиди можна вважати довгожителі – період життя становив близько тисячі років.

Найбільш докладний опис Атлантиди відомо з діалогів Платона, який посилався на Солона. Також відомі згадки та коментарі Геродота, Діодора Сицилійського, Посидонія, Страбона, Прокла.

Історія Атлантиди прийшла до нас у переказі грецького філософа Платона. А точніше, із двох його робіт, «Тімей» та «Критій». Вважається, що ці книги були написані у 360 році до н.