Як означають види?

Для літерного позначення застосовують великі літери російського алфавіту. Букве позначення видам присвоюється в алфавітному порядку без повторень і перепусток (за винятком букв І, О, Х, Ъ, Ы, Ь). Літери виконуються шрифтом висотою 7 або 10 мм.

Усе види на кресленні повинні по можливості розташовуватися у проекційному зв'язку, що полегшує читання креслення. У цьому випадку на кресленні не наносяться будь-які написи, які пояснюють назву видів. Деталь слід розташовувати таким чином, щоб головний вид давав найбільш повне уявлення про форму та розміри.

Стандарт встановлює наступні види, одержувані на основних площинах проекцій (рис. 1.2): вид спереду (головний), вид зверху, вид ліворуч, вид праворуч, вид знизу, вид ззаду. За головний вид приймають той, який дає найбільш повне уявлення про форму та розмір предмета.

Таке зображення на фронтальної площини називається головним виглядом. Воно дає найбільш повне уявлення про форму, конструкцію та розміри предмета. Для більш наочного представлення деталі використовують дві проекції: фронтальну або вигляд спереду, та горизонтальну – вигляд зверху.